Свято МОВИ

 

Рідна мова

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих, – рідна мова,

Вишневих ніжних пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

Цареві блазні і кати,

Раби на розум і на вдачу,

В ярмо хотіли запрягти

Її, як дух степів гарячу,

І осліпити, й повести,

На чорні торжища, незрячу.

Хотіли вирвати язик,

Хотіли ноги поламати,

Топтали, під шалений крик,

В'язнили, кидали за грати,

Зробить калікою з калік

Тебе хотіли, рідна мати.

Ти вся порубана була,

Як Федір у степу безрідний,

І волочила два крила

Під царських маршів тупіт грізний, 

Але свій дух велично грізний

Як житнє зерно берегла.

Мужай, прекрасна наша мово,

Серед прекрасних братніх мов,

Живи, народу вільне слово

Над прахом царських корогов,

Цвіти над нами веселкова, –

Як мир, як щастя, як любов!

автор Максим Рильський 

Джерело

Отак воно усе й пішло,

Що на початку було Слово,

Тоді на світ з’явилась Мова,

Назвімо третім – Джерело.

Ви не дивуйтесь!

Все, як треба,

Була такою воля Неба:

Сам Бог послав нам цей струмок,

Що став володарем думок.

Людина в світі б не жила,

Коли б не мала Джерела –

Джерела наснаги,

Джерела відваги,

Джерела натхнень,

Джерела пісень,

Джерела всіх знань,

Джерела кохань,

Джерела тепла,

Віри джерела.

Отак усе життя й пройшло,

Все до ладу, усе, як треба,

Була такою воля Неба –

Знайшов своє я Джерело.

І джерело це – Україна,

Вона не вмре і не загине,

Не знищать підступи і зло

Святе і чисте Джерело!

автор І. Коваленко