9 березня - Шевченкове свято

Свою Україну любіть, 
Любіть її… Во время люте, 
В остатню тяжкую минуту 
За неї Господа моліть.

Мої роздуми у ці дні



Сьогодні і завтра свята, які відзначають у всьому світі. Для українців, мабуть, символічно, що слова вдячності до жінки та до Шевченка звучать одночасно, в унісон та з великою любов'ю. У цьому році свято 8 Березня відзначається сотий раз,  а від дня народження Кобзаря минає 200 років. Ось такі круглі дати,... але не до радості. Крається серце подіями, що відбуваються, немає спокою у ці дні ні в кого у моїй сімї, бо вся увага лише телевізору та інтернету: що там, як змінилась ситуація? Ніколи не писала у форумах, а тепер не можу стриматись: доводжу і сперечаюсь. А ще ніколи не думала, що я так люблю свою землю, що слово "патріотизм" для мене не пустий звук, а стан душі і серця.
Тяжко, а мені ще й страшно, бо абсолютно не відомо, чим усе закінчиться і на кого сподіватися. Як завжди, словаТараса виявилися пророчими.
И ещё. Вижу, что мой блог посещают россияне, которые просматривают посты и страницы. Эти слова для вас.
Я всегда рада гостям, рада, если вы находите что-то полезное, ведь для того всё и создавалось. Но мне нравится писать на украинском языке, и никто не заставит меня его сменить. А вы посмотрите, сколько у нас русскоязычных блогов, сайтов?  И тоже никаких притеснений НИКТО И НИКОГДА НЕ ПРЕДЪЯВЛЯЛ. Я вообще узнала о дискриминации русских только из русских телеканалов. Впечатление, что вы живёте в своём мире и не желаете ничего знать и анализировать. Не верьте лжи.