Психологи мають докази того, що читання справді робить нас кращими людьми. Проте в добу Інтернету книжка стає "видом, що зникає", попереджають експерти.

Читаючи книжки, ми стаємо добріші та співчутливіші - це підтвердила серія досліджень, проведених канадськими вченими кілька років тому. Між тим британські  дослідники з'ясували: онлайн-читання не здатне приносити такого ж захоплення та втіхи.
 Психолог Йоркського університету Канади Реймонд Мер та Кіт Оутлі, почесний професор когнітивної психології Університету Торонто виявили, що люди, котрі читають багато художньої літератури, ліпше розуміють інших, проявляють емпатію та мають здатність дивитися на речі з іншої точки зору.
Проведене Мером у 2010-му році дослідження показало такий самий результат серед дітей: чим більше їм читали казок, тим простіше було їм розуміти наміри та почуття інших.
Одначе "глибоке читання", а не те, що ми робимо, блукаючи Інтернетом, це практика, котра нині перебуває під загрозою зникнення. Підростають онлайн-покоління, чий мозок може виявитися "ненавченим" цінувати романи та вірші.
На думку дослідників, глибоке, уважне читання – це досвід, відмінний від простого розкодування слів. Відсутність гіперпосилань на паперовій сторінці позбавляє читача від вагань "клікнути або ні?", лишаючи його зануреним у оповідь.
Психолог Вінс Ніл порівнює глибоке читання з гіпнотичним трансом. Коли книжка людині подобається, її темп читання вповільнюється. Поєднання швидкого розкодування слів із неквапним просуванням сторінкою дозволяє читачеві збагатити цей процес роздумами, аналізом, власними спогадами. Між автором та читачем утворюється зв'язок, ніби між закоханими.
Коли мозок сприймає текст, насичений деталями, алюзіями та метафорами, задіюються ті самі ділянки, що активізувалися б, якби описувана сцена відбувалася в реальному житті. Цього нема, коли людина сидить на сайті світської хроніки, хоча цей процес ми також назвемо читанням.
Нещодавно організація Britain’s National Literacy Trust провела опитування серед майже 35 тисяч дітей та підлітків 8-16 років. 39% учасників повідомили, що щодня використовують електронні девайси, тоді як друковані матеріали щодня читають лише 28%.
Серед дітей та підлітків, котрі читають лише з екрану, виявилося втричі менше таких, котрим подобається читання, і на третину менше таких, хто зміг назвати свою улюблену книжку.

Джерело:http://life.pravda.com.ua/society/2015/03/26/191562/