Сьогодні нове свято в житті українців - День захисника Вітчизни.
Що воно означає для мене, пересічної жительки української глибинки? Півтора року тому мені і всім українцям (особисто) Росія заявила:
- Україна - НЕДОДЕРЖАВА,
- такої країни ніколи не було, вона штучна,
- Малоросія та Новоросія були, а от України НЕ БУЛО,
- українська мова - це "нарєчіє" російської, точніше, НЕДОМОВА.
А я знаю, що мій народ був, є і буде, що б там не говорили.
Так, кордони змінювались, а в якої країни вони були сталі?
Якщо не було української мови, то якою ж тоді мовою писав Котляревський, Шевченко, Леся? Мені хочуть довести, що це написано "нарєчієм" чи діалектом російської?
Визнати вищенаведені твердження "дорогих сусідів" - це значить стати зрадником, рабом, по-російськи "Иваном, родства не помнящим".
Я далека від політичних ігрищ влади, але коли стоїть питання про МОЮ самоповагу, гордість за приналежність до України, мій голос буде звучати в підтримку ЗАХИСНИКІВ КРАЇНИ.
СЛАВА, ВАМ, НАШІ ЗАХИСНИКИ!
НИЗЬКИЙ УКЛІН ЗА ВАШ ПОДВИГ!
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ЗАГИБЛИМ СОЛДАТАМ УКРАЇНИ.
Комментариев нет:
Отправить комментарий