Психологічні проблеми у дітей: хто ефективніший - психологи чи батьки

Останнім часом в суспільстві все актуальнішою та затребуванішою стає допомога психолога, оскільки сучасна, прогресивна людина намагається найпродуктивніше вирішити питання, які виникають у процесі життя. Адже не завжди поряд є така людина, яка зможе не лише «зрозуміти і порадити», а й фахівець, за допомогою якого ти сам знаходиш шляхи вирішення тих проблем, що виникають. Ми звертаємося до психолога з різних питань: психічного та психологічного здоров’я, депресії, розлучення, підвищення самооцінки, проблем у стосунках (з батьками, близькими, рідними, колегами, друзями, дітьми)…. Безліч різних питань… Найважливішим із котрих для кожного батька чи матері є виховання та розвиток своєї дитини. І саме тут важливо зуміти виділити основне, не заплутатися у власних потребах і потребах дитини, не «подарувати» своєму чадові власні питання, які потребують вирішення (ну зовсім немає бажання називати їх своїми проблемами). 



При виникненні проблем із вихованням у сім’ї батькам варто пам’ятати, що лише незначна кількість їх причин є власне дитячими, переважно – проблеми з вихованням дітей у сім’ї потрібно шукати в собі. Спробувати проаналізувати, чому стосунки з дитиною побудовані саме так, а як би я діяла (чи діяв) на місці дитини, як би мені хотілося, щоб зі мною спілкувалися? Почастішали випадки, коли батьки намагаються «перекласти» на психолога свої обов’язки, функції, думаючи приблизно таким чином: - Він фахівець – він має дати мені інструкцію, як мені спілкуватися зі своїм сином (чи донькою). - Він повинен (якщо це стосується шкільного психолога) «зробити щось» із дитиною (читай «почаклувати»), адже дитина – учень навчального закладу, а вони (педагоги, психолог) повинні виховувати. - Я заплачу – і хай він (психолог) «відпрацьовує…». І саме тут ці батьки забувають, що: - діти – не механізм, до якого можна скласти відповідну інструкцію стосовно «експлуатації»; - діти не належать школі, чи вчителям, психологу, щоб саме вони були відповідальними за майбутнє цих дітей, за їх любов і повагу до рідних, за теплоту, за моральні цінності, які закладаються саме батьками; діти – то найцінніше, що є у батьків; - дитину не оціниш в грошовому еквіваленті, любов і істинну прихильність не купиш на за які гроші. Рішення звернутися до психолога з питань виховання своєї дитини – надзвичайно важливе тоді, коли: ми визнаємо, що проблема існує та потребує вирішення, ми спробували вирішити питання, але поки що безрезультатно, ми щиро вболіваємо за наші стосунки зі своїми дітьми. Фахівець надасть необхідну інформацію з питань особливостей вікової психології, адже, цілком ймовірно, що певні проблеми (особливо, якщо вони носять тимчасовий характер та з’явилися нещодавно) ґрунтуються на вікових особливостях розвитку нашої дитини. Психолог допоможе у випадках, коли проблеми у вихованні пов’язані з дитячою агресією, страхами, самооцінкою дитини. Допоможе встановити особливості комунікативного процесу в сім’ї та, за необхідності, відпрацювати конструктивні навички спілкування….+ Головне – пам’ятати, що виховання, то важливий і тривалий процес. І не здаватися, адже попереду – майбутнє наших дітей. Ольга Перепада, кандидат психологічних наук, практикуючий дитячий психолог

Джерело: http://zhyvyaktyvno.org/index.php/news/ne-vdmovlyajtes-vd-dtej
© ЖивиАктивно